Кібербезпека

Кібербезпека – це практична діяльність, спрямована на захист комп’ютерних систем і мереж від кібератак. Вона охоплює весь комплекс заходів – від керування паролями до інструментів комп’ютерної безпеки на основі технологій машинного навчання. Кібербезпека дає змогу надійно виконувати торговельні операції, спілкуватися та переглядати контент в Інтернеті.

Систему кібербезпеки України формують:

Академічна кібербезпека (ВНЗ, дослідницькі інститути і т. д.);
Державна кібербезпека (законодавча база, Держспецзв'язку(CERT-UA), кіберполіція, СБУ, Міністрество оборони, Розвідувальні органи, НБУ);
Комерційна кібербезпека (вендори, програмні та апаратні рішення, методики та методи, досвід, технології і т. д.).
Некомерційні волонтерські та громадські організації (ІнформНапалм, Український кіберальянс)

Кіберполіція й інші правоохоронні органи здійснюють розслідування, тоді як Урядова команда реагування на кіберінциденти (CERT-UA), Ситуаційний центр забезпечення кібербезпеки при СБУ (MISP-UA) та Національний координаційний центр кібербезпеки (НКЦК) при РНБО мають нейтралізувати загрозу в її активній фазі. Навіть приватні підприємства можуть звертатися до CERT-UA за оперативною підтримкою. Держателі державних інформаційних ресурсів також інформують про інциденти Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗЗІ).

Попри все, рівень захищеності кіберпростору України залишається незадовільним. На думку експертів, українські системи залишаються вразливими до хакерських атак. Цьому сприяє недостатня компетентність спеціалістів, що працюють на державній службі. Зі сторони бізнесу причина вразливості полягає в необізнаності та неусвідомленості загрози. В Україні наразі не існує централізованого управління силами реагування на кіберзлочини.

Ця спеціальність є новою в Україні і на даний момент її викладають всього в декількох передових ВНЗ нашої країни.

Загалом можна виділити перелік таких найбільш поширених хакерських атак:

DoS, DDoS, 4DoS — атаки на відмову в обслуговуванні
Атаки на CPU (центральний процесор)
Атаки на RAM (оперативна пам'ять)
Атаки на дисковий простір (комп'ютерна пам'ять)
Проникнення всередину периметра (SQL ін'єкція, метод «грубої сили» та інше)
Фішинг (email, formjacking, XSS, etc.)
Вимагання (ransomware — програма-шантажист)

Безпека користувача

У зв'язку з тим, що інтернет-технології проникають у всіх сфери життя людини, а подекуди й інтегруються в тіло людини, питання кібербезпеки користувача набуває особливої ваги. При сучасному рівні розвитку технологій та їхній інтегрованості в життя людини це не лише питання доступу до інформації. Технології стають все ближче до тіла, до мозку і очей, до м'язів людини. Наприклад, у 2016 в Одесі на конференції Black Sea Summit вперше в Україні людині вживили чип у руку, якою він міг оплачувати рахунки, як банківською картою. Також в останні роки набуває популярності імплантація чипів, які б замінювали ключі, карти, ідентифікаційні дані. Так, наприклад, в 2019 році проект «xNT» почав розсилку покупцям чипів для імплантації в руку. Відповідно, все більше зростає загроза, що кібератаки можуть торкнутися фізичного стану людини. Тому кібербезпека — це також і безпека життя людини. За даними фахівців компанії InDevLab — більш ніж 90 % взломів відбувається саме завдяки соціальній інженерії. Це відбувається через те що хакери намагаються залякати людину чи створити такі обставини за яких у людини є обмежений час на роздуми і потрібно здійснити якусь дію, наприклад перерахувати кошти на зазначений рахунок.

Базові правила кібербезпеки користувача

Створення складного пароля, що складатиметься із довільного набору символів, букв та цифр.
Регулярне оновлення паролів (раз у півроку).
Не переходити за шкідливими або підозрілими посиланнями. Причина полягає в тому, що багато інтернет ресурсів містять комп'ютерні черв'яки або інші віруси. Особливу увагу варто звертати на Торрент-файли.
Найбезпечніше використовувати ліцензоване програмне забезпечення.
Не публікувати інформацію, що може мати компрометуючий характер.
Підтримка «чистоти переписок».